8 І хто ж то призначив Тирові таку долю, що колись роздавав вінцї, а купцї в його були, наче князями, крамарі ж його - дуками в землї?
9 Призначив се Господь Саваот, щоб понизити гординю славних, щоб впокорити знатних у землї.
10 Блукай же тепер, дочко Тирська, мов ріка, по землї; нема бо вже тобі перепони!
11 Він простяг руку свою понад море, затряс царства; Господь приказав, повалити твердинї Канаанські,
12 І сказав: Не будеш уже гуляти, ти, осоромлена дївице, дочко Сидонська! Вставай, переселяйся в Киттим, - хоч і там не мати меш спокою.
13 Ось земля Халдейська: давно того народу не було; се Ассур дав до його почин, заложив його з тих, що жили в пустинях, а вони побудували башти собі; - а й їх домівки повалено, та й в розвалища обернено.
14 О, ридайте, кораблї Тирські, бо спустошена ваша твердиня!