2 А що буде з народом, те саме й з сьвященником; що буде слузї, те й панові його; що служебцї, те й панї її; що з купуючим, те й з тим, хто продає; що довжникові, те й тому, хто дає позичку; що з лихварем, те й з даючим лихву.
3 Земля опустїє до щаду, й мов би злуплена буде; бо Господь вирік се слово.
4 Засумує, заниє; поникне, помарнїє куля земна; поникнуть і ті, що з висока позирали на людей на землї.
5 Бо земля вся зледащіла під живучими на нїй, вони бо переступили закони; змінили устави; зломали вічний заповіт.
6 Тим то пожере прокляттє землю, й живучі на нїй відберуть кару; за те попалені осадники землї, й не багато зостанесь людей.
7 Заплакали соком грона, захоріла винна лоза, зітхає кожне серце, - перед тим веселе.
8 Перестали веселощі з бубнами, замовкли радісні клики, занїміли гуслі;