1 Горе тобі, пустошнику, що його не пустошено, (горе тобі) грабіжнику, що його не рабували! Бо, як скінчиш пустошити, то й тебе спустошать; а як скінчиш рабувати, то й тебе зрабують.
2 Господи, помилуй нас: на тебе вповаєм; будь нам правицею з раннього ранку, й нашим рятунком у нуждї!
3 Перед грозою голосу твого повтїкають народи; коли ти встанеш, розсїються невірні,
4 І будуть збірати добичу по вас, як гусїнниця збірає, кинуться на все, як сарана кидаєсь.
5 Високий Господь, що живе на висотах; він сповнить Сион судом і справедливостю.
6 І настануть про тебе часи безпечні, богацтво спасення, мудростї й знання, а страх Господень буде скарбом твоїм.
7 Ось, потужні їх кричать на улицях, а посли примирні гірко плачуть.