8 Бо надходить день Божої пімсти, час відплати за Сиона.
9 Ріки його візьмуться смолою, а порох у йому - сїркою, і стане земля в йому горіющою смолою;
10 І нї в день, нї в ночі не вгасати ме, вічно буде підніматись дим із неї, та й від роду до роду лежати ме степом безплідним; по віки вічні нїхто не ходити ме по нїй.
11 Пеликан з їжаком заволодїють нею, та пугач з вороном оселяться на нїй, і протягнуть, неначе, по нїй шнур до спустошення й вагу, щоб у нїщо її обернути.
12 Нїкого не буде з тих значніх, що їх за царів вибірали, і всї князї їх будуть - нїчо.
13 І позаростають двори її тернівками; кропивою та бодяками - твердинї її; будуть жити в нїй шакалі, а струсї гнїзда собі мостити.
14 І коти дикі будуть із шакалями там зустрічатись, а рогаті духи один із одним перекликатись; там нічна мара буде оддихати, і знайде собі впокій.