6 Ти чував про те, так дивися ж на все; та й хиба ж ви не признаєте сього? А тепер я прорікаю вже нове, ще тобі тайне, ти ще не знаєш того.
7 Воно постановлено в мене тепер, а не давно, не вчора, й ти ще не чував про те, то ж і не скажеш: ось, я знав се.
8 Нї бо; ти не чув і не відав про те; твоє ухо не було передом на се відтулене; та знав я й се, що ти відпадеш і зломиш менї вірність; я ж назвав тебе зрадником зроду.
9 Ради імя мого здержував я гнїв мій, і задля слави моєї не хотїв тебе вигубити.
10 Ось, я розплавив тебе, та все ж не так, як срібло, а очищував лиш в печі страдання.
11 Ради себе, задля себе самого чиню я се, бо скільки ж то докорів було б проти мене, а я слави моєї нїкому не дам на поталу.
12 Слухай же, Якове, й Ізраїлю, мій покликаний: я все той самий, я первий і я останній.