16 Не до віку ж бо я судитись буду, не вічно гнївитись, бо знемігся б передо мною дух і всяка душа, що я сотворив.
17 За гріх зажерливостї його я гнївивсь і карав його, скривав лице моє й досадував; він же ж відвернувся й пійшов по дорозї за своїм серцем.
18 І бачив я дорогу його, та й сцїлю його, і буду водити його й потїшати його та й без'утїшних у него.
19 Я додержу слова: мир, упокій далекому й близькому, говорить Господь, - та й сцїлю його.
20 А безбожні - як море розбурхане, що не може втихомиритись, і води його викидають каломут і грязиво.
21 Нема миру безбожним - говорить Бог мій.