14 І прийдуть до тебе в покорі сини тих, що тебе пригнїтали, й припадати муть до стіп у ніг твоїх всї, що колись тобою гордували, та й назвуть тебе городом Господнїм, Сионом Сьвятого Ізрайлевого.
15 Ти був покинутий і зненавиджений, так що тебе всї обминали; за те ж я вчиню тебе славою віків, радістю родів за родами.
16 Наче молоко ссати, будеш насичуватись добром народів, поживати скарби царські, нїби груди ссати, а тодї зрозумієш, що я, Господь, - твій спас, визволитель твій, потужний Яковів.
17 Замість мідї буду золото тобі вистачати, а замість залїза - срібло, замість дерева - мідь, замість каменя - залїзо; і настановлю мир - володарем у тебе, а справедливість - наглядником твоїм.
18 Не чути буде вже про насилування в землї в тебе, про спустошення та розбої - в займищах твоїх; і звати меш мури твої спасенною безпекою, а ворота твої - славою.
19 Вже не сонце буде тобі сьвітлом щоденним, не місяць - яснотою; а сам Господь буде вічним сьвітлом тобі, і Бог твій - славою твоєю.
20 І не зайде вже сонце твоє й місяць твій не згасне, бо Господь буде тобі вічним сьвітлом, і скінчаться днї смутку твого.