2 По всяк день простягав я руки мої до народу неслухняного, що ходив путями лихими, по своїй вподобі,
3 До народу, що мене безнастанно в лице зневажає, бо приносить жертви по садах та палить кадило на цеглї;
4 Що седить у гробах, та в печерах ночи проводить; їсть свинину, а гидка юшка в посудах його;
5 Що говорить: Стій здалека, не наближуйся до мене, бо я сьвятий проти тебе! Вони - дим їдкий для мого носа, - огонь, що по всяк день горить.
6 От, що написано-призначено передо мною: Не буду мовчати, а відплачу, віддам їм у лоно.
7 Ваші переступи, говорить Господь, а заразом і беззаконня отцїв ваших, що кадили на горах і по горбищах зневажали мене, й одміряю в лоня їх все, що здавна коїли.
8 Так говорить Господь: Коли в виноградньому гронї повно соку, кажуть: Гляди, щоб ти його не вшкодив, бо в ньому благодать; те ж учиню я й задля слуг моїх, щоб не всїх погубити: