10 Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
11 Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
12 Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
13 Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
14 Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
15 І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16 Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.