6 Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7 І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8 Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9 Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10 Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11 Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12 Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.