17 Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18 Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19 Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20 Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21 Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22 Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23 Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.