22 Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23 Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24 Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25 І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26 Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27 Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28 Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!