142 Справедливість твоя, вічна справедливість, і закон твій правда.
143 Скорбота і горе постигли мене; та заповідї твої роскіш моя.
144 Справедливість сьвідчень твоїх вічна; дай менї зрозуміннє, і жити му! Коф.
145 З цїлого серця кликав я; вислухай мене, Господи! Устави твої хоронити му.
146 До тебе кликав я; спаси мене і сьвідчення твої сповняти му.
147 Перед досьвітом вставши, благав я; вповав на слово твоє.
148 Очі мої випереджували сторожу нічню, щоб над словом твоїм промишляти.