2 Тодї були уста наші повні втїхи, а з губ наших піснї лунали. Тодї між народами казали: Велике дїло сотворив Господь над ними!
3 Велике диво явив Господь над нами; ми радїли серцем.
4 Верни, Господи, невільників наших, як потоки на спражену землю!
5 Хто сїє з сльозами, той збере з піснями.
6 Іде з плачом, несе сїмя сїяти; вертає домів веселий, несучи снопи свої.