14 І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
15 Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
16 Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
17 Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
18 Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
19 Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
20 Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;