13 А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
14 Як для друга або брата, так я побивався; як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
15 Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись; злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них; вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
16 Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
17 Господи, як довго будеш придивлятись? Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
18 Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
19 Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.