12 А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.
13 Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.
14 Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.
15 Бо на тебе, Господи, надїюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій.
16 Бо я сказав: Ой, щоб вони не втїшались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене!
17 Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною.
18 Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого.