8 Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.
9 Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.
10 Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.
11 Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.
12 А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.
13 Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.
14 Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.