9 Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я - Господи, ти про се знаєш!
10 Не заховав я в серединї мого серця твою справедливість; я розказував про вірність твою і спасеннє твоє, не затаїв доброти і правди твоєї перед великим збором.
11 Ти, Господи, не відхиляй від мене милосердя твого; милість твоя і правда твоя нехай завсїди стоять на сторожі коло мене!
12 Лиха без кінця обступили мене, мої несправедливостї постигли мене, що годї переглянути їх; більше їх, як волосся на голові моїй, і серце моє опустило мене.
13 Нехай буде воля твоя, Господи, спасти мене! Господи поспіши на поміч мою!
14 Нехай осоромляться і повстидаються всї, що чигають на життє моє, щоб запропастити його; нехай назад повернуться і осоромляться ті, що з мого нещастя втїшаються!
15 Нехай пропадуть в нагороду за їх сором ті, що до мене кажуть: Ого! Ого!