12 Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.
13 Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.
14 Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.
15 . Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.
16 Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.
17 Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.
18 Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,