2 Пакостї промишляє язик твій, як гострена бритва, готовиш зраду.
3 Ти любиш зло більше як добро, більше говорити брехню, як правду.
4 Ти любиш всї імена погибелї, ти язик зрадливий!
5 Бог знївечить тебе на віки; він вхопить тебе і вирве з домівки, і викоренить з землї живих.
6 Побачать се праведники і злякаються, вони сьміяти муться над ним:
7 Ось чоловік, що не шукав в Бога сили своєї, а надїявся на величину багацтва свого, і ледачими вчинками своїми добув сили.
8 Я ж, мов оливне дерево зелене, в дому Божім; я надїюсь на ласку Божу по віки.