4 Отрута в них, як їдь у змиї, як в гадюки глухої, що зачиняє уші свої,
5 Не слухає голосу знахаря-заклинателя, що добре знає замовляти.
6 Потрощи, Боже, зуби в пелцї їх, виломи, Господи, левчукам челюсти їх.
7 Нехай зчезнуть, як вода розлита! Коли пустить стріли свої, нехай йому отупіють!
8 Нехай будуть йому, як слимак, що лїзе, знемогаючи; бодай би вони, як недорід жіночий, нїколи не бачили сонця!
9 Перше нїм горшки ваші загріються, нехай вітер рознесе тернину, сьвіжу і горючу!
10 Зрадїє праведний, бачивши помсту; він скупає ноги свої в крові беззаконних.