7 Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню,
8 Тремтїла земля - і небеса клянули перед Богом - сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля.
9 Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось.
10 Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного.
11 Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила.
12 Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич.
13 Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє.