2 Щоб не попав душу мою, як лев, сокрушаючи, як нема спасающого.
3 Господи, Боже мій, коли я що заподїяв, коли неправда є в руках моїх,
4 Коли я оддячив кому лихом, хто жив зо мною в спокою, - спасав же я навіть того, хто без причини ворогував на мене,
5 То нехай гонить ворог душу мою і постигне; нехай розтопче на землї життє моє, й славу мою кине у порох.
6 Встань, Господи, у гнїві твоїм; вознесись проти лютування ворогів моїх, пробудись задля мене на суд, котрий заповів єси.
7 Зберуться громадою народи кругом тебе; піднімись на висоту над ними.
8 Господь судить народи. Суди мене, Господи, по правдї моїй і по невинностї моїй.