5 Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.
6 Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:
7 Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?
8 Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?
9 Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?
10 Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,
11 Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;