34 Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
35 І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй - спаситель їх.
36 І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
37 Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
38 Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
39 І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
40 Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.