64 Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
65 Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
66 І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
67 І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
68 Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
69 І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
70 І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;