11 Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?
12 Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?
13 Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.
14 Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?
15 Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.
16 Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.
17 Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.