6 Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.
7 Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.
8 Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.
9 Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
10 Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.
11 Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?
12 Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!