9 Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
10 Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.
11 Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?
12 Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!
13 Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!
14 Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!
15 Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.