9 Тоді він сказав мені: Підійди до мене і вбий мене; бо туга смертельна виповнила мене; душа моя все ще при мені.
10 І підійшов я до нього і вбив його, бо знав, що він не буде жити після свого падіння на списа, і взяв я вінця, що був на голові його, і зап'ястя, що було на руці його, і приніс до володаря мого сюди.
11 Тоді схопив Давид одежу свою, і розідрав її, а також і всі люди, що були з ним.
12 І ридали, і плакали, і постилися до вечора за Саула і за сина його Йонатана, і за народ Господній, і за Ізраїля, що впали вони від меча.
13 І сказав Давид юнакові, котрий оповідав йому: – Звідки ти? І сказав він: Я син зайшлого, амаликитянина.
14 Тоді Давид сказав йому: Як же не побоявся ти піднести руку, щоб убити помазанця Господнього?
15 І прикликав Давид одного із юнаків, і сказав йому: Підійди, убий його. І той убив його, і він помер.