1 І почув Іш-Бошет, син Саулів, що помер Авнер у Хевроні, і опустились йому руки, і увесь Ізраїль збентежився.
2 У Іш-Бошета, сина Саулового, було два старшини над військом; ім'я одному – Баана, а ім'я другому – Рехав, сини бееротянина Ріммона, з веніяминових синів, бо й Беерот був зарахований до Веніямина.
3 І повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і замешкали там чужинцями аж донині.
4 У Йонатана, сина Саулового, був син кульгавий; він був п'ятирічним, коли прийшла звістка про Саула і Йонатана з Ізреелу. А нянька, вхопивши його на руки, втікала. І коли вона бігла квапливо, то він упав і став кульгавим. Ім'я його Мефівошет.
5 І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і прийшли в найспекотніший час дня до оселі Іш-Бошета, – а він спав у постелі в полудень.
6 Рехав і Баана, брат його, зайшли досередини оселі, наче для того, щоб узяти пшениці; і закололи його в живіт, а відтак утікли.
7 Коли вони зайшли в дім, він лежав на своїй постелі, в опочивальні своїй; і вони закололи його, і забили його, і відрубали голову йому, і взяли його голову з собою, і йшли пустельною дорогою цілу ніч.
8 І принесли голову Іш-Бошета, сина Саулового, до Давида у Хеврон, і сказали цареві: Ось голова Іш-Бошета, сина Саулового, ворога твого, котрий шукав душі твоєї. Нині Господь помстився за володаря мого, царя, Саулові і нащадкам його.
9 І відповідав Давид Рехавові та братові його Баані, синам бееротянина Ріммона, і сказав їм: Живий Господь, що визволив душу мою від усілякого утиску.
10 Якщо того, хто приніс мені вість, сказавши: Ось, помер Саул, і хто вважав себе радісним вісником, я схопив і забив його у Ціклаґові, замість того, щоб дати йому нагороду,
11 То тепер, коли люди несправедливі убили справедливого чоловіка в домі його на постелі його, невже я не вимагатиму крови його від руки вашої і не вигублю вас на землі?