21 І почув цар Давид про все це і вельми спалахнув його гнів.
22 Тим часом, Авесалом не говорив з Амноном ні поганого, ані доброго. Бо зненавидів Авесалом Амнона за те, що він зганьбив Тамар, сестру його.
23 За два роки було стриження овець в Авесалома у Баал-Хацорі, що при Єфремі, і Авесалом закликав усіх царських синів.
24 І прийшов Авесалом до царя і сказав: Ось у служника твого стриження, нехай піде цар і служники його з твоїм служником.
25 І сказав цар до Авесалома: Ні, сину мій, не підемо ми всі разом, щоб не бути тобі за тягаря. І той вельми просив його, але він не хотів піти, проте благословив його.
26 І сказав Авесалом: А як ні, нехай піде з нами брат мій Амнон. І сказав йому цар: Чого він піде з тобою?
27 Та Авесалом дуже просив його, і він послав з ним Амнона та всіх царських синів.