3 І піди до царя, і скажи йому так і так. І вклав Йоав в уста її, що сказати.
4 І пішла жінка текоїтянка до царя, і впала лицем своїм на землю, і поклонилася, і сказала: Допоможи, царю!
5 І сказав їй цар: Що тобі? І сказала вона: Я вдова. Чоловік мій помер.
6 А в служниці твоєї було два сини; вони посварилися в полі, і нікому було їх розборонити; і уразив один другого, і умертвив його.
7 І ось, повстали всі родичі на служницю твою, і говорять: Віддай убивника брата свого; ми уб'ємо його за душу брата його, котрого він погубив, і знищимо навіть спадкоємця. Ось так вони загасять останню іскрину мою, щоб не лишити чоловікові моєму ймення і нащадків на обличчі землі.
8 І сказав цар жінці: Йди спокійно додому, я розпоряджуся щодо тебе.
9 Але жінка текоїтянка сказала цареві: На мені, володарю мій царю, нехай буде вина і на домі батька мого, а цар і престол його не мають вини.