11 І сказав цар Авішаєві і до всіх служників своїх: Ось, якщо син мій, котрий вийшов із стегон моїх, шукає душі моєї, тим паче син веніяминця; залишіть його, нехай лихословить; тому що Господь наказав йому.
12 Можливо, зглянеться Господь на приниження моє, і поверне мені цього дня добром замість його проклять.
13 І рухався Давид, і люди його шляхом, а Шім'ї йшов схилом гори навпроти нього, йшов і лихословив, і кидав каміння у його бік і порохом.
14 І прийшов цар і увесь народ, який був з ним, натомлений, і спочивав там.
15 Тим часом, Авесалом та увесь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними і Ахітофел.
16 Коли аркеянин Хушай, Давидів товариш, прийшов до Авесалома, то сказав Хушай до Авесалома: Нехай живе цар, нехай живе цар!
17 І сказав Авесалом Хушаєві: Оце таке співчуття твоє до твого друга?