3 Але люди відповідали йому: Не йди; бо, якщо ми й відступимо, то не звернуть уваги на це; якщо навіть помре половина із нас, теж не звернуть уваги; а ти ж один те саме, що нас десять тисяч; отож, для нас краще, щоб ти допомагав нам із міста.
4 І сказав їм цар: Що до вподоби в очах ваших, те вчиню. І став цар біля брами, і увесь народ виходив за сотнями та за тисячами.
5 І сказав цар Йоавові і Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені юнака Авесалома. І всі люди чули, як наказував цар усім старшинам про Авесалома.
6 І вийшли люди в поле назустріч Ізраїльтянам, і була січа в лісі Єфремовому.
7 І зазнав поразки народ Ізраїльський від служників Давидових; була там поразка велика того дня – наклали головами двадцять тисяч вояків.
8 Війна поширилася по всій тій країні. І ліс вигубив народу більше, аніж винищив меч того дня.
9 І зустрівся Авесалом із служниками Давидовими; він сидів на мулі. Коли мул заскочив із ним під гілки великого дуба, то Авесалом заплутався волоссям поміж гілками дуба і завис між небом і землею, а мул, який був під ним, утік.