8 І підвівся цар і сів біля брами, а всьому народові звістили, що цар сидить біля брами. І прийшов увесь народ до царя; а ізраїльтяни порозбігалися по своїх шатрах.
9 І увесь народ у всіх колінах сперечався і говорив: Цар визволив нас від руки ворогів наших, і визволив від рук филистимлян, а тепер сам утікав із цього краю, від Авесалома.
10 Але Авесалом, котрого ми помазали на царя над нами, помер на війні; чому ж ви тепер зволікаєте повернути царя?
11 І цар Давид послав сказати священикам Садокові та Евіятарові: Скажіть старшинам Юдиним: Навіщо хочете ви бути останніми, аби повернути царя у дім його, в той час, як слова всього Ізраїля дійшли до царя у дім його?
12 Ви брати мої, кості мої і плоть моя – ви; Нащо хочете ви бути останніми в поверненні царя у дім його?
13 І Амасі скажіть: Чи не кість моя і плоть моя – ти? Нехай те і те вчинить зі мною Бог, і ще більше вчинить, якщо ти не будеш старшиною війська при мені, замість Йоава, назавжди!
14 І схилив він серця всіх юдеїв, як одного чоловіка; і послали вони до царя, сказати: Повернися ти і всі служники твої.