4 І сказали йому ґів'онитяни: Не треба нам ні срібла, ні золота від Саула, чи від дому його, і не треба нам, щоб забили когось в Ізраїлі. Він сказав: То чого ви жадаєте? Я вчиню для вас.
5 І сказали вони цареві: Того чоловіка, котрий вигублював нас і хотів винищити нас, щоб не було нас в жодній місцині Ізраїлевій,
6 Із його нащадків видай нам сім чоловіків, і ми повісимо їх перед Господом в Ґів'оті Саула, вибраного Господом. І сказав цар: Я видам.
7 Але помилував цар Мефівошета, сина Йонатанового, Саулового сина, через Господню присягу, котра була між ними, поміж Давидом і Йонатаном, Сауловим сином.
8 І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мерови, Саулової дочки, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,
9 І віддав їх до рук ґів'онитян, і вони повісили їх на горі перед Господом. І загинули всі семеро разом, вони померли у перші дні жнивування ячменю.
10 Тоді Ріцпа, дочка Айї, взяла веретище, і постелила його собі на тій горі, і сиділа від початку жнив до того часу, доки не полилися на них води Божі з неба, і не давала торкнутися до них птахам небесним удень, і звірам польовим уночі.