17 І сказав Давид Господові, коли побачив Ангела, що уражав народ, говорячи: Ось, я згрішив, я вчинив беззаконня; а оці вівці, що вчинили вони? Нехай же рука Твоя впаде на мене і на дім батька мого.
18 І прийшов того дня Ґад до Давида, і сказав: Іди, споруди жертовника Господові на току євусеянина Аравни.
19 І пішов Давид за словом Ґадовим, як наказав Господь.
20 І глянув Аравна, і побачив царя і служників його, які прийшли до нього, і вийшов Аравна і вклонився лицем своїм до землі.
21 І сказав Аравна: Чого прийшов володар мій цар до служника свого? І сказав Давид: Купити в тебе тік для влаштування жертовника Господові, аби припинилася ураза народу.
22 І сказав Аравна Давидові: Нехай візьме і принесе на пожертву володар мій цар, що йому до душі. Ось воли для всеспалення, і вози, і ярма волові на дрова.
23 Усе це, мій царю, Аравна віддає цареві. І ще сказав Аравна цареві: Господь, Бог твій, нехай буде милостивий до тебе!