7 І сказав йому Давид: Не бійся; Я виявлю до тебе милість заради батька твого Йонатана; і поверну тобі всі поля Саулові, батька твого, і ти завжди будеш їсти хліб за моїм столом.
8 І вклонився Мефівошет і сказав: Що є таке служник твій, що ти зглянувся над таким мертвим псом, як я?
9 І прикликав цар Ціву, Саулового служника, і сказав йому: Все, що належало Саулові та всьому його домові, дав я синові твого володаря.
10 Отож, обробляй для нього землю ти і сини твої і служники твої, і будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого володаря, і він буде його їсти. А Мефівошет, син твого володаря, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А мав Ціва п'ятнадцять синів та двадцятеро рабів.
11 І сказав Ціва до царя: Усе, що накаже мій володар цар своєму служникові, так учинить твій служник. А Мефівошет, сказав цар, буде їсти за моїм столом, як один із царських синів.
12 А Мефівошет мав маленького сина, а ім'я йому – Міха; і всі, хто мешкав у Домі Ціви, були служниками Мефівошета.