51 Сьомого дня огляне священик заражене, і, якщо виразка поширилася по одежі або по основі, або по тканині, або по шкірі, або ж по якомусь шкіряному виробі, то це проказа їдка, виразка нечиста.
52 Він мусить спалити одежу, або основу, або тканину вовняну чи лляну, або ж будь-яку шкіряну річ, на котрій буде виразка: бо це проказа їдка; треба спалити на вогні.
53 Якщо ж священик побачить, що виразка не поширилася по одежі, чи по основі, чи по тканині, чи по якійсь шкіряній речі,
54 То священик накаже помити те, на чому виразка, і вдруге замкне на сім днів.
55 Якщо після миття зараженої речі священик побачить, що виразка не змінила вигляду свого і не поширилася виразка, то вона нечиста, спали її на вогні: це – виїджена ямка на лицьовому боці, або ж на вивороті.
56 А якщо священик побачить, що виразка після миття її зробилася непримітною, то священик нехай відірве її від одежі, або від шкіри, або від основи, або від піткання.
57 Якщо ж вона знову з'явиться на одежі, або на основі, або на тканині, або на якійсь шкіряній речі, то це розквітла виразка; спали на вогні те, на чому виразка.