1 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2 Якщо хтось згрішить і вчинить злочин проти Господа, і утаємничить перед ближніми своїми те, що йому доручено, або те, що мав зберігати, чи те, що він украв, або ж навіть когось обдурив,
3 Або знайде загублене і приховає його, і присягнеться неправдиво за щось, що у всьому цьому люди чинять і тим грішать,
4 То, згрішивши і завинивши, отже, він мусить повернути вкрадене, що викрав, або пограбоване, що пограбував, або доручене, що йому доручалося (на збереження), або загублене, що він знайшов.
5 Або, якщо він присягнувся неправдиво, то мусить повернути повністю, і докласти до того п'яту частку і віддати тому, кому оте належить, у день його приношення за провину.
6 І приношення за провину свою нехай принесе Господові до священика в приношення за провину з отари овець барана без вади, за оцінкою твоєю.
7 І спокутує його священик перед Господом, і прощено йому буде, що б він не вчинив, все, в чому він завинив.
8 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
9 Заповідай Ааронові і синам його: Ось закон приношення усеспалення: всеспалення нехай залишиться на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому.
10 І нехай священик одягнеться у лляну одежу свою, і одягне на тіло своє лляний нижній одяг, і зніме попіл від усеспалення, котре спалив огонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника.
11 І нехай скине з себе одежу свою, і одягне другу одежу, і винесе попіл поза табір, на чисте місце.
12 А вогонь на жертовнику нехай горить, не згасає; і нехай священик підпалює на ньому дрова щоранку, і розкладає на ньому приношення усеспалення, і спалює на ньому лій мирного приношення.
13 Вогонь безперестану хай горить на жертовнику, і не згасає.
14 Ось закон про приношення хлібне: сини Ааронові мусять приносити його перед Господа до жертовника.
15 І нехай візьме священик жменею своєю із приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею, і увесь ладан, котрий на приношенні, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі на пам'ять перед Господом.
16 А решту з нього нехай споживають Аарон і сини його. З прісним хлібом треба їсти його на святому місці; у дворі скинії зібрання нехай споживають його.
17 Не можна пекти його з квашеним, це даю Я їм частку із Моїх приношень вогнем, це найбільша святиня, як приношення за гріх і приношення за провину.
18 Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це – вічний набуток поколінням вашим із Господніх приношень, учинених на вогні. Усе, що торкнеться до них, буде святим.
19 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
20 Ось приношення від Аарона і синів його, котре принесуть вони Господові в день помазання його: десяту частину ефи пшеничного борошна на пожертву постійну, половину цього для ранку, і половину для вечора.
21 На сковороді в єлеї вона має бути приготовлена; насичену єлеєм, принось її в кусках, як розламується на куски приношення хлібне; принось її, для приємних пахощів Господові.
22 І священик, помазаний на місце його із синів його, мусить звершувати це: бо воно – вічна настанова Господа. Вона вся має бути спалена.
23 І всіляке хлібне приношення від священика нехай буде спалене, а не спожите.
24 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
25 Скажи Ааронові і синам його: Ось закон про приношення за гріх; приношення за гріх має бути заколене перед Господом на тому місці, де заколюється приношення усеспалення. Це – найбільша святиня.
26 Священик, який звершує пожертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути спожита на святому місці, на подвір'ї скинії зібрання.
27 Усе, що торкнеться до м'яса її, освятиться; і якщо кров'ю її буде забризкана одежа, то забризкане помий на святому місці.
28 Глиняну посудину, в котрій воно варилося, необхідно розбити; якщо воно варилося в мідній посудині, то необхідно її вичистити і вимити водою.
29 Уся чоловіча стать священикового роду може їсти її: це – найбільша святиня.