21 Поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святістю для Господа, наче поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.
22 А якщо хтось посвятить Господові поле куплене, котре не з ланів його володіння,
23 То священик мусить обрахувати йому кількість оцінки до ювілейного року, і він має віддати згідно з обрахунком того ж дня, як святиню Господові.
24 А поле ювілейного року перейде знову до того, у кого куплене, кому належало володіння землею тією.
25 Усіляка оцінка твоя мусить бути по шеклю священному, двадцять гер має бути в шеклі.
26 Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господові, не повинен ніхто посвячувати; чи бик то, а чи дрібна скотина, – Господні вони.
27 А якщо скотина нечиста, то необхідно викупити за оцінкою твоєю і додати до того п'яту частину; якщо не викуплять, то треба продати за оцінкою твоєю.