11 Ось, зима уже проминула і дощ минув, перестав;
12 Квіти з'явилися на землі; пора співу пташок надбігла, і голос горлиці чутно в країні нашій;
13 Смоковниці вже свої зелені смокви розкрили, і виноградні лози з ніжним цвітом дихають добрими духмянами. Підведися, кохана моя, найвродливіша моя, вийди!
14 Голубко моя в ущелинах скельних у сховку стрімкої кручі! Покажися мені личком, дай почути твій голос, бо голос твій – мед і личко принадне.
15 Ловіть нам лисиць, лисинят маленьких, що виноградники нівечать, а виноградники наші з ніжним цвітом.
16 Коханий мій належить мені, а я – йому; він пасе поміж лілеями.
17 Доки день прохолодою дихає, і утікають тіні, повернися, мій коханий, будь схожий на сарну чи молодого оленя на горах Бетеру.