2 Мов лілія між терням, – кохана моя між юнками,
3 Мов яблуня поміж лісовими деревами, – коханий мій між синами. У затінку від неї я люблю посидіти, і плід коханого був солодкий для мене.
4 Він приніс мене до бенкетного покою, і знамено його наді мною – кохання.
5 Підкрепіть мене печивом виноградним, освіжіть мене яблуками, бо я знемагаю від кохання.
6 Ліва рука його у мене під головою, а правиця обнімає мене.
7 Заклинаю вас, доні Єрусалимські, сарнами чи польовими ланями: не будіть і не тривожте моєї любови, доки йому до вподоби.
8 Голос коханого мого! Ось, він іде, скаче по горах, стрибає пагорбами.