4 Шия твоя, наче вежа Давидова, на зброю влаштована, тисяча щитів висять у ній – усе щити лицарів!
5 Двійко персів твоїх, мов двійнята молодої сарни, що пасуться між лілеями.
6 Допоки день дихає прохолодою, і втікають тіні, я піду на гору мирову і на пагорб з ладану.
7 Уся ти прекрасна, кохана моя, і плямки не маєш ти жодної!
8 Ходімо зі мною з Ливану, моя наречена! Зі мною йди з Ливану! Спіши з верховини Амани, з верховини Сеніру та Гермону, від лігвищ левових, від гір леопардових.
9 Полонила ти серце моє, сестро моя, наречена; полонила ти серце моє одним поглядом очей твоїх, одним намистом, що на шиї твоїй.
10 О, які любі пестощі твої, сестро моя, наречена; О, наскільки любов твоя краща від вина, і духмяність олив твоїх – усі пахощі!