30 І дав Їфтах обітницю Господові і сказав: Якщо ти даси аммонитян у руки мої,
31 То після повернення мого з миром від аммонитян, хто б не вийшов з брами мого дому назустріч мені, – буде Господові, і принесу його для приношення всеспалення,
32 І прийшов Їфтах до аммонитян – воювати з ними, і віддав їх Господь в руки його.
33 І знищив їх, від Ароеру й до Мінніту, двадцять міст, і до Авел-Кераміму з великим руйнуванням. І впокорилися аммонові сини перед синами Ізраїля.
34 І прийшов Їфтах до Міцпи, до свого дому, аж ось виходить донька його назустріч йому з тімпанами й співом! А була вона в нього єдина, – не було в нього, крім неї, ні сина, ані дочки.
35 Коли він побачив її, то розідрав одежу свою і сказав: Ох, доню моя! Ти знищила мене! Ти стала однією з тих, що нещасливлять мене! Бо я дав Господові обітницю, і не можу зректися від неї.
36 Вона сказала йому: Тату мій! Ти дав обітницю Господові; зроби мені, як виповіли уста твої, коли Господь учинив тобі помсту на твоїх ворогів, на синів аммонових.