Суддів 2 UKRB

Огляд подій від вступу у Ханаан до смерти Ісуса Навина. Кара Господня за непокору Ізраїля

1 І піднявся Ангел Господній з Ґілґалу до Бохіму, і сказав: Я вивів вас із Єгипту і ввів вас на землю, про котру присягався батькам вашим – дати вам, і сказав: Я не порушу заповіту Мого з вами повік.

2 І ви не приставайте на спілку з мешканцями цієї землі; жертовники їхні поруйнуйте. Та ви не дослухалися голосу Мого. Що ви оце вчинили?

3 І тому кажу Я: Не прожену їх од вас, і будуть вони вам зашморгом, і боги їхні будуть для вас пасткою.

4 Коли Ангел Господній промовив слова оці всім синам Ізраїля, то народ зчинив крик і заплакав.

5 А тому й називають те місце Бохім (плакучі). Там принесли вони пожертву Господові.

6 Коли Ісус відпустив народ, рушили сини Ізраїля, кожний до свого наділу, щоб дістати у спадок землю,

7 Тоді народ служив Господові упродовж усіх днів Ісуса, і в усі дні старшин, котрих життя тривало після Ісуса і котрі бачили всі великі діяння Господні, котрі Він учинив Ізраїлеві,

8 Та коли помер Ісус, син Навинів, служник Господній, маючи сто десять літ,

9 І поховали його в межах спадку його в Тімнат-Хересі, на Єфремовій горі, на північ від пагорба Ґааш.

10 І коли все покоління прилучилося до своїх батьків, і постало після них друге покоління, котре не відало Господа і діянь Його, котрі Він учиняв Ізраїлю,

11 Тоді сини Ізраїля почали чинити лихе перед очима у Господа, і почали служити Ваалові,

12 Залишили Господа, Бога батьків своїх, Котрий вивів їх із єгипетської землі, і навернулися до інших богів, богів народів, що оточували їх, і поклонялися їм і спонукали Господа гніватися.

13 Залишили Господа, і почали служити Ваалові та Астарті.

14 І спалахнув гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх в руки грабіжників, і грабували їх; і віддав їх у руки ворогів, що оточували їх, і не могли вже устояти перед ворогами своїми.

15 Куди вони не пішли б, рука Господня скрізь чинила їм лихе, як говорив їм Господь і як присягався їм Господь. І було їм вельми тісно.

16 Проте настановив їм Господь суддів, котрі рятували їх від рук грабіжників їхніх.

17 Але й суддям вони не корилися, а блудодіяли за іншими богами і поклонялися їм, і притьмом ухилялися від шляху, котрим ходили їхні батьки, підкоряючись заповідям Господнім. Вони так не чинили.

18 Коли Господь настановляв їм суддів, то Сам Господь був із суддею і рятував їх од ворогів їхніх – упродовж усіх днів того судді: тому що жалів їх Господь, чуючи стогін їхній через тих, що пригноблювали і утискали їх.

19 Проте тільки-но вмирав суддя, вони знову учиняли гидкіше батьків своїх, схилялися до інших богів, служили і поклонялися їм. Не відступалися од справ своїх і від упертого шляху свого.

20 І спалахнув гнів Господній на Ізраїля, і сказав Він: За те, що народ цей переступив заповіта Мого, котрого Я залишив батькам їхнім, і не підкоряються голосові Моєму,

21 Я не буду вже проганяти від них жодного з отих народів, котрі залишив Ісус, коли помирав,

22 Щоб Я міг випробувати Ізраїля: чи будуть вони дотримуватися шляху Господнього і ходити по ньому, як дотримувалися батьки їхні, чи ні?

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21