5 І сказав він мешканцям Суккоту: "Я благаю вас, дайте-но хліба народові, котрий іде за мною; вони стомилися, а я переслідую Зеваха та Цалмунну, царів мідіянських.
6 І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже у твоїй руці, щоб нам давати хліб твоєму війську?
7 І сказав Гедеон: За це, коли віддасть Господь Зеваха і Цалмунну в руки мої, я розтерзаю тіло ваше тернями пустельними і колюччям.
8 Звідти пішов він до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли мешканці Суккоту.
9 Він сказав і мешканцям Пенуїлу: Коли я повернуся з миром, зруйную башту оцю.
10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі і з ними їхнє військо до п'ятнадцяти тисяч, усе, що залишилося з війська дітей сходу, а загинуло сто двадцять тисяч вояків, що витягали меча.
11 А Гедеон пішов дорогою тих, що жили у шатрах – Шехуне-Боголіму зі сходу до Коваху і Йоґбеги. І розгромив військо, яке знехтувало небезпекою.