2 І рушив Ілля, аби показатися Ахавові. А голод був у Самарії значний.
3 І покликав Ахав Овдія, що був старшиною над домом, а Овдій був вельми богобоязкий,
4 І коли Єзавель винищувала пророків Господніх, Овдій узяв сто пророків, і сховав їх, по п'ятдесят чоловік, у печерах, і годував їх хлібом та водою.
5 І сказав Ахав Овдієві: Рушай по землі до всіх джерел і до всіх потоків на землі, чи не знайдемо десь трави, щоб нам прогодувати коней і лошаків і не втратити всіх тварин.
6 І поділили вони поміж собою землю, щоб обійти її; Ахав пішов однією дорогою сам, а Овдій осібно пішов другою дорогою.
7 Коли Овдій рухався дорогою, ось, назустріч йому йде Ілля. Він упізнав його, і впав на обличчя своє, і сказав: Чи це ти, володарю мій Ілля?
8 Той сказав йому: Я, піди скажи володареві твоєму: Ілля тут.